CIDR перекладається як "Безкласова доменна маршрутизація" (Classless Inter-Domain Routing).
CIDR: Безкласова міждоменна маршрутизація
CIDR, акронім від Classless Inter-Domain Routing (безкласова міждоменна маршрутизація), є методом, що використовується для розподілу і маршрутизації IP-адрес в системі Інтернет-протоколу (IP). Він був розроблений як вирішення проблеми вичерпання адрес IPv4 і з тих пір став стандартом для розподілу і маршрутизації IP-адрес.
Як працює CIDR
CIDR революціонізував розподіл IP-адрес за допомогою введення безкласової системи, яка замінила застаріле адресування на основі класів. Замість розподілу адрес на класи, CIDR використовує нотацію префікса для визначення мережевої частини і частини хоста IP-адреси.
Наприклад, IP-адреса 192.168.1.0/24 вказує, що перші 24 біти є префіксом мережі, залишаючи 8 біт для визначення хостів в цій мережі. Це дозволяє більш гнучко розподіляти IP-адреси і усуває необхідність у фіксованих класових межах.
CIDR також дозволяє створювати підмережі, які є меншими сегментами в межах більшої мережі. Ці підмережі можуть бути додатково поділені на ще менші підмережі, що дозволяє краще організовувати і розподіляти IP-адреси. Розділяючи мережу на підмережі, адміністратори мереж можуть мати більший контроль над ресурсами своїх мереж та підвищити ефективність маршрутизації мережевого трафіку.
Переваги CIDR
CIDR пропонує кілька переваг над традиційною системою розподілу IP-адрес:
Ефективний розподіл IP-адрес: CIDR усуває марнотратний розподіл IP-адрес, що був поширений в системі на основі класів. Замість призначення фіксованих блоків IP-адрес, CIDR забезпечує більш точні призначення, зменшуючи фрагментацію адресного простору.
Краще управління адресним простором: Завдяки можливості створення підмереж, CIDR дозволяє адміністраторам мереж ефективніше керувати IP-адресами. Субнетинг дозволяє їм розподіляти IP-адреси відповідно до унікальних вимог їхніх мереж, що веде до більш ефективного використання доступних адрес.
Покращена ефективність маршрутизації: Гнучка схема адресації CIDR дозволяє більш ефективну маршрутизацію IP-пакетів. Завдяки CIDR маршрутизатори можуть агрегувати кілька префіксів IP в один запис маршруту, зменшуючи розмір таблиць маршрутизації і покращуючи загальну ефективність мережевої маршрутизації.
CIDR і безпека мережі
Хоча CIDR сам по собі не є загрозою безпеці, його можна використовувати як частину комплексної стратегії захисту для підвищення безпеки мережі. Ось деякі способи, як CIDR може сприяти безпеці мережі:
Безпечна сегментація мережі: CIDR можна використовувати для розділення мережі на менші, більш захищені сегменти, названі підмережами. Кожна підмережа може бути ізольована і захищена спеціальними заходами безпеки, такими як брандмауери і системи виявлення вторгнення. Це допомагає стримувати потенційні вторгнення і обмежувати несанкціонований доступ у певні сегменти мережі.
Гранулярний контроль доступу: Використовуючи CIDR і субнетинг, адміністратори мереж можуть впроваджувати точні правила доступу до мережі. Вони можуть визначати політики доступу для кожної підмережі, дозволяючи або забороняючи трафік на основі специфічних критеріїв, таких як IP-адреси, протоколи або номери портів. Цей рівень контролю підвищує безпеку, перешкоджаючи несанкціонованому доступу і забезпечуючи, щоб мережевий трафік відповідав бажаному шляху.
Покращений моніторинг мережі: Субнетинг дозволяє краще моніторити і аналізувати мережевий трафік. Розділяючи різні типи мережевого трафіку на окремі підмережі, адміністратори можуть легше ідентифікувати та розслідувати будь-які підозрілі дії. Це може бути корисно для виявлення і негайного усунення порушень безпеки або аномалій у мережі.
На завершення, CIDR є фундаментальною технікою в розподілі і маршрутизації IP-адрес. Завдяки гнучкій схемі адресації і можливості сегментації мережі, CIDR пропонує такі переваги, як ефективний розподіл адрес, поліпшена ефективність маршрутизації та підвищена безпека мережі. Адміністратори мереж можуть використовувати CIDR для оптимізації продуктивності своїх мереж і забезпечення надійних заходів безпеки.