У сфері кібербезпеки залежністю називають будь-який зовнішній програмний компонент, бібліотеку або сервіс, на які покладається система для правильного функціонування. Залежності можуть існувати як на рівні додатків, так і в середовищі операційної системи. Ці залежності відіграють фундаментальну роль у загальній функціональності та безпеці системи.
Зовнішні програмні компоненти: Залежності можуть складатися з різних зовнішніх програмних компонентів, таких як бібліотеки, фреймворки, плагіни або модулі, які інтегруються в систему для надання додаткової функціональності або ресурсів. Ці компоненти зазвичай розробляються сторонніми постачальниками та призначені для повторного використання в декількох додатках.
Середовище операційної системи: Залежності можуть існувати в самій операційній системі. До цих залежностей належать бібліотеки на рівні системи, драйвери або сервіси, які є необхідними для правильного функціонування додатків на операційній системі.
Залежності можуть створювати кіберзагрози, які становлять ризики для загальної безпеки та стабільності системи. Необхідно зрозуміти ці загрози для їх ефективного пом'якшення та забезпечення безпеки системи.
Однією з ключових кіберзагроз, пов'язаних із залежностями, є вразливості. Програмні компоненти можуть містити непокриті вразливості, які зловмисники можуть використовувати для отримання несанкціонованого доступу або виконання шкідливих дій. Якщо залежність має вразливість, це може потенційно вплинути на всю систему, яка на неї покладається.
Для вирішення цієї загрози важливо тримати всі програмні залежності та сторонні сервіси оновленими. Регулярне застосування оновлень та виправлень може допомогти зменшити відомі вразливості та знизити ризик експлуатації. Крім того, організації повинні моніторити повідомлення про безпеку та оновлення для бібліотек і компонентів, які вони використовують.
Атаки на ланцюг постачання - ще одна значна кіберзагроза, пов'язана із залежностями. Зловмисники можуть компрометувати залежності під час розробки або розповсюдження та впроваджувати шкідливий код або бекдори в програмне забезпечення. Ці скомпрометовані залежності при розгортанні можуть призвести до масштабних порушень безпеки та несанкціонованого доступу до конфіденційних даних.
Щоб запобігти атакам на ланцюг постачання, організації повинні впроваджувати безпечні практики розробки та виконувати належну обачність при виборі та інтеграції сторонніх компонентів. Це включає оцінку надійності та безпекових практик постачальників, проведення аудиту безпеки та використання автоматичних інструментів для сканування вразливостей у всіх залежностях перед інтеграцією.
Застарілі залежності становлять значний ризик для безпеки. Якщо залежності не оновлюються регулярно, вони можуть містити вразливості, які можуть бути використані зловмисниками. Ці вразливості можуть виникати через виявлення нових уразливостей або відсутність оновлень для покриття відомих вразливостей.
Щоб зменшити ризик використання застарілих компонентів, необхідно підтримувати активний процес управління вразливостями. Це включає ідентифікацію, класифікацію, пріоритизацію та пом'якшення програмних вразливостей. Регулярне оновлення залежностей та сторонніх сервісів може допомогти забезпечити швидке вирішення та пом’якшення будь-яких вразливостей.
Залежності також можуть включати сторонні сервіси, на які система покладається. Ці сервіси можуть надавати важливі функціональні можливості, такі як аутентифікація, обробка платежів або зберігання даних. Покладання на зовнішні сервіси додає додатковий рівень складності та потенційних ризиків для системи.
Для мінімізації ризиків, пов’язаних із сторонніми сервісами, організації повинні активно оцінювати надійність постачальників послуг. Це включає огляд практик безпеки, дотримання галузевих стандартів та проведення належної обачності. Додатково впровадження належних заходів безпеки, таких як безпечна інтеграція API та суворий контроль доступу, може допомогти зменшити потенційні ризики.
Для ефективного управління залежностями та зменшення пов’язаних з ними кіберзагроз, організаціям слід врахувати такі поради щодо запобігання:
Регулярні оновлення: Тримайте всі програмні залежності та сторонні сервіси оновленими для покриття будь-яких відомих вразливостей. Впровадьте процес моніторингу та регулярного застосування оновлень для забезпечення інтеграції останніх виправлень безпеки.
Сканування залежностей: Використовуйте автоматичні інструменти для сканування вразливостей у всіх залежностях перед їх інтеграцією в систему. Ці інструменти можуть допомогти виявити будь-які відомі вразливості або слабкі місця з безпеки.
Моніторинг повідомлень розробників про безпеку: Регулярно моніторте повідомлення про безпеку та оновлення, що надаються розробниками бібліотек та компонентів, які ви використовуєте. Тримаючись в курсі оновлень, пов’язаних із безпекою, дозволить вам вчасно вжити необхідних заходів.
Обмеження залежностей: Мінімізуйте кількість зовнішніх залежностей для зменшення площі атаки. Оцініть необхідність кожної залежності та розгляньте альтернативи, які зменшують покладання на зовнішні програмні компоненти та сервіси.
Оцінка надійності: Перш ніж інтегрувати сторонні сервіси або бібліотеки, проведіть належну обачність та оцініть їхні практики безпеки. Це включає огляд їхніх сертифікацій з безпеки, відповідність стандартам та репутацію в галузі.
Впроваджуючи ці поради щодо запобігання, організації можуть підвищити рівень захисту своїх систем і знизити ризики, пов’язані з залежностями.
Атаки на ланцюг постачання: Кібератаки, які спрямовані на пошкодження організації, націлюючи менш захищені елементи в ланцюгу постачання.
Управління вразливостями: Триваючий процес ідентифікації, класифікації, пріоритизації та пом'якшення програмних вразливостей.