Цифрова криміналістика та реагування на інциденти (DFIR) — це процес виявлення, збереження, аналізу та представлення цифрових доказів законним способом для проведення ретельного розслідування кібербезпеки, таких як витоки даних, інфікування шкідливим ПЗ або несанкціоновані доступи. DFIR включає два взаємопов'язані компоненти: цифрову криміналістику та реагування на інциденти.
Цифрова криміналістика є галуззю судової науки, яка зосереджена на відновленні, аналізі та інтерпретації цифрових доказів з електронних пристроїв або цифрових носіїв. Вона включає використання спеціалізованих інструментів і методів для дослідження даних, що зберігаються на комп'ютерах, мобільних пристроях, мережах та цифрових носіях зберігання. Мета полягає в тому, щоб виявити інформацію, яка може бути використана як доказ у юридичному або слідчому процесі.
Форензичне створення зображень: Перш ніж почати будь-який аналіз, створюється форензичне зображення (також відоме як форензична копія або побітова копія) оригінального пристрою або носія. Це забезпечує збереження цілісності оригінальних доказів і дозволяє проводити подальший аналіз без змін у початкових даних.
Відновлення та аналіз даних: Експерти з цифрової криміналістики використовують різні методи для відновлення, вилучення та аналізу даних з форензичного зображення. Це включає дослідження файлових систем, відновлення видалених файлів, аналіз історії перегляду Інтернету та вилучення метаданих.
Аналіз хронології подій: Аналіз хронології подій включає відновлення послідовності подій та активностей на системі або мережі. Аналізуючи часові мітки та журнали, слідчі можуть встановити хронологію подій, визначити потенційні точки компрометації та відстежити діяльність зловмисника.
Аналіз стеганографії: Стеганографія — це практика приховування інформації в інших на вигляд невинних файлах або носіях. Експерти з цифрової криміналістики застосовують техніки стеганоаналізу для виявлення та відновлення прихованої інформації, гарантуючи, що жоден важливий доказ не залишиться непоміченим.
Реагування на інциденти стосується координованих зусиль та дій, які здійснює організація для усунення та управління кібербезпековим інцидентом. Мета полягає в тому, щоб обмежити шкоду, завдану інцидентом, мінімізувати час простою, зменшити витрати на відновлення та запобігти майбутнім інцидентам. Реагування на інциденти є важливим компонентом DFIR, оскільки його мета — стримування, знищення і відновлення після порушення безпеки.
Підготовка: До того, як виникне інцидент, організації повинні розробити план реагування на інциденти, який визначає ролі, відповідальність та процедури, яких слід дотримуватися у разі інциденту. Регулярне тестування та оновлення плану є необхідними для забезпечення його ефективності.
Виявлення та аналіз: Першим кроком у реагуванні на інциденти є виявлення індикаторів компрометації (IOC) та дослідження масштабу і впливу інциденту. Це включає збір та аналіз наявних даних, таких як журнали, мережевий трафік та системні сигнали.
Стримування та знищення: Після виявлення та аналізу інциденту необхідно негайно вжити заходів для стримування та знищення загрози. Це може включати ізоляцію уражених систем, видалення шкідливих програм, усунення вразливостей або скидання скомпрометованих облікових даних.
Відновлення та усунення недоліків: Після стримування інциденту організації повинні зосередитися на відновленні уражених систем, даних або послуг до їхнього нормального стану. Це включає видалення будь-яких залишкових слідів інциденту, впровадження додаткових заходів безпеки та часто застосування отриманих уроків для майбутнього запобігання.
Діяльність після інциденту: Оцінка та аналіз після інциденту є важливими для покращення можливостей реагування на інциденти. Це включає проведення ретельного огляду інциденту, документування висновків та визначення областей для покращення політики, процедур або заходів безпеки.
Створення плану реагування на інциденти: Організації повинні створити та регулярно оновлювати план реагування на інциденти, який визначає необхідні кроки і процедури, яких слід дотримуватися під час кібербезпекового інциденту. Цей план повинен включати чіткі вказівки для комунікації, координації та документації.
Регулярне резервне копіювання критичних даних: Регулярні та безпечні резервні копії критичних систем та даних є необхідними для ефективного реагування на інциденти та відновлення. Це забезпечує можливість відновлення даних у випадку атаки шкідливим ПЗ, апаратного збою або інших зловмисних дій.
Ведення журналів систем та мережі: Ведення журналів відіграє важливу роль у цифрових криміналістичних розслідуваннях. Регулярно переглядаючи та ведучи журнали систем та мережі, організації можуть створити аудиторський слід і мати цінну інформацію, готову для реагування на інциденти та форензичного аналізу.
Навчання та освіта: ІТ та команди безпеки повинні регулярно проходити навчання щодо найкращих практик цифрової криміналістики та реагування на інциденти. Це дозволяє ефективно виявляти, реагувати та розслідувати кібербезпекові інциденти, зрештою зменшуючи їхній вплив.
Співпраця з правоохоронними органами: У деяких випадках організації можуть потребувати співпраці з правоохоронними органами під час розслідування кібербезпекових інцидентів. Встановлення відносин та комунікаційних каналів з відповідними органами може сприяти обміну інформацією та покращити зусилля з реагування на інциденти.
Дотримуючись цих найкращих практик, організації можуть покращити свої можливості цифрової криміналістики та реагування на інциденти, забезпечуючи більш ефективну та оперативну відповідь на кібербезпекові інциденти. Важливо відзначити, що DFIR є динамічною галуззю, і для її успіху необхідно постійно оновлювати знання щодо останніх інструментів, методів та загроз.