Внутрішня загроза.
Внутрішня загроза
Визначення внутрішньої загрози
Внутрішня загроза означає ризик, який представляють для безпеки та даних організації особи всередині організації, такі як співробітники, підрядники або сторонні партнери. Ці інсайдери можуть навмисно або ненавмисно зловживати своїм дозволеним доступом, щоб порушити конфіденційність, цілісність або доступність чутливих даних. Це значна проблема кібербезпеки, оскільки внутрішні особи часто мають широкий доступ до критичних систем та інформації.
Внутрішні загрози можуть проявлятися різними способами, і розуміння різних аспектів їх дії може допомогти організаціям краще захистити себе.
Як працюють внутрішні загрози
Злісний намір: Деякі інсайдери можуть навмисно красти, передавати або пошкоджувати чутливі дані, щоб нашкодити організації або отримати особисту вигоду. Це може включати продаж конфіденційної інформації конкурентам, проведення корпоративного шпигунства або створення збоїв у роботі.
- Приклад: У 2015 році співробітник Tesla на ім'я Гуанджзі Цао був звинувачений у крадіжці вихідного коду технології Autopilot та передачі його китайському стартапу. Викрадена інформація коштувала мільйони доларів і могла поставити під загрозу конкурентну перевагу Tesla.
Недбалість: Ненавмисні внутрішні загрози виникають, коли співробітники ненавмисно порушують безпеку, наприклад, через випадкове розголошення паролів, потрапляння на фішингові атаки або використання незахищених мереж. Недбалі дії також можуть призвести до серйозних порушень безпеки.
- Приклад: У 2014 році JPMorgan Chase зазнала масового витоку даних через те, що співробітник натиснув на фішинговий лист. Атакуючі отримали доступ до мережі банку та скомпрометували особисті дані понад 76 мільйонів клієнтів, що зробило цей витік одним із найбільших в історії.
Скомпрометовані облікові записи: Облікові записи інсайдерів можуть бути скомпрометовані зовнішніми зловмисниками, які використовують викрадені облікові дані для доступу до чутливих даних та систем. Ці зловмисники можуть використовувати вразливості у практиках безпеки або соціальну інженерію, щоб маніпулювати інсайдерами для розкриття їхніх реєстраційних даних.
- Приклад: У 2013 році стався витік даних Target, коли зловмисники отримали доступ до мережі компанії, використовуючи викрадені облікові дані від третьої сторони — підрядника з обслуговування кондиціонерів. Після проникнення до мережі зловмисники встановили шкідливе програмне забезпечення і викрали інформацію про кредитні картки мільйонів клієнтів Target.
Розуміння цих різних способів дії може допомогти організаціям впровадити відповідні заходи протидії для ефективного запобігання та виявлення внутрішніх загроз.
Запобіжні заходи
Для зниження ризиків, що виникають через внутрішні загрози, організації можуть впровадити кілька запобіжних заходів:
Контроль доступу: Впроваджуйте строгий контроль доступу та принцип найменших привілеїв, щоб обмежити доступ до чутливих систем та даних. Регулярно переглядайте та оновлюйте користувацький доступ відповідно до принципу необхідності знання.
Навчання та інформування співробітників: Надавайте всебічне навчання з кібербезпеки співробітникам, щоб підвищити обізнаність про ризики внутрішніх загроз. Це навчання повинно охоплювати такі теми, як фішинг, соціальна інженерія та найкращі практики поводження з конфіденційною інформацією.
Моніторинг та аудит: Впроваджуйте системи моніторингу для відстеження активності користувачів, особливо для облікових записів з високими привілеями. Це може допомогти виявити незвичну або несанкціоновану поведінку, яка може свідчити про потенційну внутрішню загрозу. Регулярно переглядайте журнали аудиту для виявлення будь-якої підозрілої активності.
План реагування на інциденти: Розробіть і регулярно оновлюйте план реагування на інциденти, щоб швидко реагувати та мінімізувати внутрішні загрози. Цей план повинен включати чіткі процедури для виявлення, повідомлення та обробки внутрішніх інцидентів. Наявність чітко визначеного плану може мінімізувати шкоду, спричинену внутрішніми загрозами.
Впровадивши ці запобіжні заходи, організації можуть значно зменшити свою вразливість до внутрішніх загроз і захистити свої чутливі дані та системи.
Пов'язані терміни
Для кращого розуміння концепції внутрішніх загроз корисно розглянути пов'язані терміни:
Захист від втрати даних (DLP): Стратегії та інструменти, призначені для запобігання втраті, компрометації або розголошенню чутливих даних. DLP-рішення можуть допомогти організаціям виявляти та захищати свої чутливі дані від внутрішніх загроз шляхом моніторингу та контролю доступу, використання та руху даних.
Управління привілейованим доступом (PAM): Практика управління та захисту використання привілейованих облікових записів у межах організації. PAM дозволяє організаціям захищати критичні системи та дані шляхом впровадження строгого контролю, моніторингу активності привілейованих облікових записів та дотримання принципу найменших привілеїв.
Аналітика користувацької поведінки (UBA): Аналіз моделей поведінки користувачів для виявлення потенційних внутрішніх загроз на основі відхилень від нормальної активності. Рішення UBA використовують алгоритми машинного навчання та техніки аналізу даних для виявлення аномалій та створення сповіщень для подальшого розслідування.
Розгляд цих пов'язаних термінів може надати додаткові уявлення про загальний ландшафт кібербезпеки та допомогти організаціям розробити всебічний підхід до запобігання внутрішнім загрозам.