Перфокартова машина, також відома як клавіатурно-стрічкова або клавіатурно-дискова машина, — це пристрій, який використовувався в минулому для введення даних у комп'ютерну систему. Він працює шляхом пробивання отворів у конкретних місцях на картці, кожен отвір представляє шматочок даних або символ. Це дозволяє комп’ютеру інтерпретувати та обробляти інформацію. Машина зазвичай складається з клавіатури для введення даних, зчитувача карток для подачі пробитих карток і механізму для пробивання отворів.
Робота перфокартової машини включає декілька ключових кроків:
Підготовка картки: Оператори готували картки, розміщуючи їх у певній послідовності та забезпечуючи, щоб картки не містили пилу або сміття, які могли б вплинути на процес пробивання.
Введення даних: Щоб ввести дані, оператори вставляли картку в машину і за допомогою клавіатури пробивали отвори у відповідних місцях. Отвори представляють різні символи або дані на основі певної системи кодування. Наприклад, часто використовувалися коди EBCDIC або ASCII.
Перевірка даних: Після пробивання картки оператори візуально перевіряли отвори для забезпечення точності. Помилки могли бути виправлені за допомогою спеціальної клавіші, яка дозволяла "пробивати" без фактичного створення отвору.
Сортування та організація карток: Щоб полегшити обробку даних, пробиті картки сортували і організовували відповідно до їх вмісту чи призначення. Це зазвичай робилось шляхом розміщення карток у певному порядку або складання їх у специфічний спосіб.
Обробка даних: Після підготовки та сортування карток їх подавали на комп'ютер або зчитувач карток для обробки. Комп’ютер читав схему отворів на картках і відповідно інтерпретував дані.
Перфокартові машини відігравали важливу роль на ранніх етапах розвитку обчислювальної техніки, коли комп’ютери не могли безпосередньо обробляти дані з зовнішніх джерел. Вони дозволяли вводити інформацію у форматі, який міг бути зрозумілий комп'ютерам, і сприяли прогресу у сфері обробки даних та автоматизації.
Однак із появою більш вдосконалених пристроїв введення, таких як клавіатури та сканери, перфокартові машини поступово стали застарілими. Впровадження електронних систем введення даних зробило цей процес легшим і швидшим. Крім того, розвиток накопичувачів, таких як магнітні стрічки та диски, дозволив значно покращити збереження даних.
Хоча перфокартові машини більше не використовуються, організації або окремі особи можуть все ще мати перфокартки для історичних або архівних цілей. У таких випадках важливо вжити заходів для збереження і доступності даних:
Фізична безпека: Перфокартки можуть містити конфіденційну інформацію, тому важливо забезпечити їх фізичну безпеку. Зберігайте картки у безпечному місці, захищеному від впливу навколишнього середовища, такого як волога, пил і сонячне світло.
Резервне копіювання та збереження даних: Перфокартки є вразливими до старіння та пошкоджень. Впровадьте відповідні методи резервного копіювання та збереження даних, щоб запобігти втраті інформації. Це може включати створення цифрових копій карток або перенесення даних на сучасні носії, такі як магнітні стрічки або цифрові формати.
Конвертація даних: Розгляньте можливість конвертації даних з перфокарток у сучасні цифрові формати для полегшення доступу та збереження. Це можна зробити за допомогою сервісів конвертації даних або спеціалізованого програмного забезпечення, яке може інтерпретувати схеми отворів на картках та перетворювати їх у придатний формат.