Маршрутне отруєння.
Отруєння маршрутів
Отруєння маршрутів — це тактика кібербезпеки, яку використовують під час мережевих атак для дезорієнтації трафіку та порушення нормального потоку даних. Ця техніка передбачає впровадження неправдивої маршрутизуючої інформації в мережу з метою маніпулювання шляхами, по яких проходять пакети даних, що призводить до перевантаження мережі, простоїв або навіть перехоплення даних.
Як працює отруєння маршрутів
Впровадження неправдивої інформації: Зловмисники впроваджують неправильну маршрутизуючу інформацію в мережу, зазвичай націлюючись на маршрутизуючі протоколи, такі як Протокол граничного шлюзу (BGP). Вони можуть використовувати вразливості в маршрутизаторах або компрометувати сам протокол маршрутизації, щоб ввести неправдиві дані.
Введення маршрутизаторів в оману: Неправдиві дані змушують маршрутизатори вважати, що певні мережеві шляхи недоступні або скомпрометовані, змушуючи їх перенаправляти трафік через менш безпечні або контрольовані канали. Це може включати маршрутизацію пакетів через шкідливий сервер, контрольований зловмисником, дозволяючи йому перехоплювати або маніпулювати даними за бажанням.
Порушення роботи мережі: Коли трафік проходить через несподівані маршрути, це може призвести до перевантаження, затримок, перехоплення даних або втрати з'єднання. Це порушення може вплинути на доступність, цілісність та конфіденційність даних, що передаються через мережу. Наприклад, зловмисник може перенаправити трафік, призначений для безпечного сервера, на скомпрометований сервер під їхнім контролем, дозволяючи їм перехоплювати конфіденційну інформацію або запускати подальші атаки.
Поради щодо запобігання
Щоб зменшити ризики, які несуть атаки отруєння маршрутів, організації можуть вжити наступних заходів:
Впровадження сегментації мережі: Сегментація мереж може допомогти обмежити вплив атак отруєння маршрутів, ізолюючи критичні сегменти від потенційно скомпрометованих областей. Впровадження окремих VLAN, підмереж або зонування мереж може обмежити здатність зловмисника маніпулювати маршрутизуючою інформацією по всій мережі.
Використання шифрування: Шифрування мережевого трафіку може захистити дані від перехоплення або маніпуляції під час передачі, зменшуючи ефективність отруєння маршрутів. Впровадження безпечних VPN-з'єднань або використання таких протоколів, як HTTPS, може додати додатковий рівень захисту для забезпечення конфіденційності та цілісності переданих даних.
Моніторинг маршрутизуючих протоколів: Регулярний моніторинг і аудит маршрутизуючої інформації можуть допомогти виявити аномалії або зловмисні зміни, впроваджені через атаки отруєння маршрутів. Адміністратори мережі повинні уважно стежити за таблицями маршрутизації та журналами, шукаючи будь-які несподівані або несанкціоновані зміни.
Впровадження автентифікації джерела: Впровадження механізмів автентифікації ресурсів, таких як цифрові підписи або сертифікати, може допомогти перевірити легітимність анонсів маршрутів і запобігти несанкціонованим змінам. Валідувавши джерело маршрутизуючої інформації, організації можуть виявляти та відхиляти неправдиві дані, впроваджені зловмисниками, зменшуючи ризик атак отруєння маршрутів.
Редовні оновлення програмного забезпечення та прошивки: Забезпечення того, що маршрутизатори та мережеві пристрої працюють на останніх версіях програмного забезпечення та прошивки, є критичним для зменшення вразливостей, які можуть використовувати зловмисники. Регулярне виправлення та оновлення цих пристроїв допомагає захиститися від відомих вразливостей, які можуть бути використані для атак отруєння маршрутів.
Впровадження запасного та резервного копіювання: Наявність запасної мережевої інфраструктури та резервних конфігурацій може мінімізувати вплив атак отруєння маршрутів. Впровадження запасних маршрутизаторів та кількох варіантів підключення дозволяє організаціям підтримувати доступність мережі, навіть якщо один із маршрутів скомпрометований або порушений.
Схожі терміни
BGP-хайджекінг (викрадення BGP): BGP-хайджекінг — це тип атаки, при якій зловмисники незаконно беруть під контроль маршрути Протоколу граничного шлюзу (BGP) для перенаправлення трафіку на несанкціоновані місця призначення. Це може призвести до перехоплення даних, порушення сервісу або неправильного налаштування пристроїв.
Маршрутизуючий протокол: Маршрутизуючий протокол — це набір правил та алгоритмів, які використовують маршрутизатори для спілкування і взаємодії щодо пересилання даних у мережі. Маршрутизуючі протоколи допомагають визначати оптимальні шляхи для досягнення даним пакетам своїх місць призначення. Прикладами маршрутизуючих протоколів є OSPF (Open Shortest Path First), EIGRP (Enhanced Interior Gateway Routing Protocol) та BGP (Border Gateway Protocol).
Додаткові ресурси
Ось деякі додаткові ресурси, щоб дізнатися більше про отруєння маршрутів і пов'язані теми:
Як запобігти атакам отруєння маршрутів - Cisco надає детальний посібник з атак отруєння маршрутів і пропонує заходи запобігання для зменшення ризиків, пов'язаних з ними.
Розуміння BGP-хайджекінгу та як його запобігти - Ця стаття від Cloudflare пояснює концепцію викрадення BGP, його наслідки та ефективні стратегії пом'якшення.
Пояснення маршрутизуючих протоколів: OSPF vs. EIGRP vs. BGP - SDxCentral надає детальне порівняння популярних маршрутизуючих протоколів, включаючи OSPF, EIGRP та BGP, пояснюючи їхні особливості та сфери застосування.
Не забувайте регулярно оновлювати свої знання про останні найкращі практики у сфері безпеки та стежити за новими загрозами, щоб ефективно захищати свою мережу та дані від атак отруєння маршрутів.