Розділений DNS, або Split Domain Name System, — це стратегія конфігурації, яка використовує окремі набори DNS-серверів для вирішення доменних імен на основі місцезнаходження запитувача. Використовуючи Розділений DNS, організації можуть надавати різні DNS-відповіді для одного і того ж доменного імені в залежності від того, чи походить запит з внутрішньої мережі або з публічного інтернету. Такий підхід пропонує кілька переваг, включаючи покращення продуктивності мережі, підвищення безпеки та можливість направляти внутрішніх користувачів до внутрішніх ресурсів, тоді як зовнішні користувачі направляються до публічно доступних ресурсів.
У типовій конфігурації Розділеного DNS виконуються наступні кроки:
Внутрішні запити: Коли пристрій в межах мережі організації запитує доменне ім'я, система Розділеного DNS відповідає адресами внутрішніх серверів або приватних ресурсів, які можуть бути недоступні з публічного інтернету. Це гарантує, що внутрішні користувачі направляються до ресурсів в межах мережі організації без необхідності передачі трафіку через зовнішні мережі. Розв'язування запитів внутрішньо дозволяє зменшити затримки і покращити продуктивність внутрішніх сервісів.
Зовнішні запити: З іншого боку, коли запит надходить ззовні мережі організації, система Розділеного DNS надає публічні IP-адреси або публічно доступні ресурси. Це гарантує, що зовнішні користувачі направляються до ресурсів, до яких можна дістатися через інтернет, що дозволяє їм отримати доступ до веб-сервісів організації, вебсайтів і інших публічно доступних ресурсів.
Розділений DNS може бути особливо корисний для організацій з великими внутрішніми мережами, віддаленими філіями чи географічно розподіленими офісами. Направляючи внутрішніх користувачів до внутрішніх ресурсів і зовнішніх користувачів до публічно доступних ресурсів, організації можуть оптимізувати мережевий трафік і забезпечити ефективний доступ до ресурсів.
Розділений DNS пропонує кілька переваг, які сприяють покращенню конфігурації мережі та безпеки:
Покращення продуктивності мережі: Направляючи внутрішніх користувачів до внутрішніх ресурсів, Розділений DNS зменшує необхідність передачі внутрішнього мережевого трафіку через зовнішні мережі. Це мінімізує затримки і покращує загальну продуктивність внутрішніх сервісів, що підвищує зручність для користувачів в межах організації.
Підвищення безпеки: Розділений DNS може допомогти покращити безпеку мережі, зменшуючи поверхню атаки, що піддається публічному інтернету. Забезпечуючи різні DNS-відповіді для внутрішніх і зовнішніх користувачів, організації можуть ефективно ізолювати свою внутрішню мережу від потенційних загроз, що походять з інтернету. Такий підхід також обмежує доступність внутрішніх ресурсів, які можуть бути вразливі до зовнішніх атак.
Оптимізація доступності ресурсів: Розділений DNS гарантує, що внутрішні користувачі мають доступ до внутрішніх ресурсів, навіть якщо вони недоступні з публічного інтернету. Це дозволяє організаціям розміщувати приватні ресурси, такі як внутрішні вебсайти або файлові сервери, призначені лише для внутрішнього використання. Розділяючи DNS-відповіді на основі місцезнаходження запитувача, організації можуть забезпечити доступність ресурсів для кожної групи користувачів.
Щоб ефективно і безпечно використовувати Розділений DNS, організаціям слід дотримуватись наступних найкращих практик:
Захист внутрішніх DNS-серверів: Важливо вжити відповідних заходів безпеки для захисту внутрішніх DNS-серверів від несанкціонованого зовнішнього доступу. Це включає налаштування брандмауерів, обмеження доступу до довірених мереж або IP-діапазонів і регулярне оновлення програмного забезпечення DNS-серверів для усунення відомих вразливостей.
Регулярне оновлення DNS-записів: Важливо підтримувати актуальні внутрішні DNS-записи, щоб враховувати зміни в інфраструктурі і ресурсах організації. Це включає додавання або видалення внутрішніх серверів, оновлення IP-адрес або зміну DNS-записів для врахування змін в архітектурі мережі. Регулярний перегляд і оновлення DNS-записів забезпечує точне розв'язання DNS для внутрішніх користувачів.
Впровадження контролю доступу: Організаціям слід впроваджувати належний контроль доступу для регулювання потоку DNS-запитів між внутрішніми і зовнішніми мережами. Це може включати налаштування правил брандмауера або сегментацію мережі для обмеження DNS-трафіку на основі місцезнаходження запитувача. Контролюючи DNS-запити, організації можуть впроваджувати політики безпеки і забезпечувати доступність внутрішніх ресурсів тільки для авторизованих користувачів в межах мережі.
Моніторинг і аналіз DNS-трафіку: Організаціям слід розглянути можливість впровадження інструментів журналювання і аналізу DNS для моніторингу трафіку DNS і виявлення аномалій або потенційних порушень безпеки. Активно моніторуючи DNS-запити і відповіді, організації можуть виявляти і усувати несанкціоновану або зловмисну діяльність, таку як атаки на підробку DNS або несанкціоновані DNS-запити з зовнішніх джерел.
Дотримуючись цих найкращих практик, організації можуть ефективно використовувати Розділений DNS для покращення продуктивності мережі, підвищення безпеки і оптимізації доступності ресурсів. Розділений DNS надає цінну стратегію для організацій з метою керування і налаштування DNS-відповідей на основі місцезнаходження запитувача, дозволяючи створити більш ефективну і безпечну конфігурацію мережі.
DNS-сервер: DNS-сервер це комп'ютерний сервер, що містить базу даних публічних IP-адрес і їхні відповідні імена хостів. Він забезпечує відповідність між доменними іменами і IP-адресами, дозволяючи клієнтам розв'язувати доменні імена до відповідних IP-адрес.
Підробка DNS: Підробка DNS (DNS spoofing) — це кібер-атака, під час якої зловмисник підробляє дані DNS для перенаправлення доменного імені на іншу IP-адресу. Така зловмисна активність може призводити до того, що користувачі відвідують шахрайські вебсайти або перенаправляються до несанкціонованих серверів, піддаючи себе різним ризикам для безпеки. Використання Розділеного DNS може допомогти зменшити ризик атак на підробку DNS, розділяючи DNS-відповіді на основі місцезнаходження запитувача.