Набір символів стосується визначеної колекції символів, знаків і знаків пунктуації, які комп'ютерна або програмна система може розпізнавати та обробляти. Він охоплює літери, цифри, спеціальні символи та контрольні символи, які використовуються для представлення текстових даних. Набори символів є фундаментальними для кодування та декодування написаної інформації в цифрових системах, формуючи основу для комунікації та зберігання даних у комп'ютерах і через мережі.
Набори символів відіграють важливу роль у представленні та обробці тексту в різних цифрових середовищах, включаючи електронну пошту, вебсайти та програми для обробки документів. Вони дозволяють конвертувати текст, що читається людиною, в бінарний код, який комп'ютери можуть зрозуміти та маніпулювати ним. Відомими схемами кодування символів є ASCII, Unicode і ISO-8859, кожна з яких має свій набір символів і правила кодування.
Кодування ASCII це широко використовуваний набір символів, який визначає набір з 128 символів, включаючи великі і маленькі літери, цифри, знаки пунктуації та контрольні символи. Спочатку створений для використання в телекомунікаційному обладнанні, ASCII став стандартним набором символів для комп'ютерів та електронних пристроїв. Для представлення кожного символу використовуються 7 біт, що дозволяє мати загалом 128 унікальних символів.
Unicode це універсальний стандарт кодування символів, який охоплює великий діапазон символів і знаків з різних систем письма. Він спрямований на забезпечення уніфікованого представлення всіх систем письма світу, включаючи літери, символи та емодзі. Unicode використовує систему кодування змінної довжини, яка дозволяє представляти понад 1 мільйон символів. Вона включає символи з сучасних та історичних письмових систем, математичні символи, музичну нотацію тощо.
Unicode підтримує декілька трансформацій набору символів, таких як UTF-8, UTF-16 і UTF-32, які визначають, як символи кодуються та представляються в комп'ютерних системах. UTF-8 є найпоширенішою схемою кодування, оскільки вона є зворотно сумісною з ASCII та забезпечує ефективне зберігання символів ASCII, одночасно надаючи можливість кодувати символи з інших систем письма.
ISO-8859 це серія кодувань символів, яка широко використовується для різних мов та систем письма. Кожен стандарт ISO-8859 відповідає певному набору символів і правилам кодування. Наприклад, ISO-8859-1, відомий також як Latin-1, призначений для західноєвропейських мов і включає символи для англійської, французької, німецької, іспанської та багатьох інших мов. ISO-8859-5 специфічний для кириличних алфавітів, тоді як ISO-8859-9 призначений для турецької.
Варто зазначити, що хоча ASCII, Unicode і ISO-8859 є широко використовуваними наборами символів, існує безліч інших кодувань символів, спеціально розроблених для певних мов і систем письма. Ці кодування мають власні унікальні набори символів і правила кодування, що дозволяють комп'ютерам правильно представляти та обробляти текстові дані з різних регіонів та систем письма.
Набори символів є важливими компонентами цифрових систем комунікації та зберігання даних. Вони встановлюють основу для кодування та декодування текстової інформації, дозволяючи комп'ютерам обробляти та маніпулювати текстом, який читається людиною. ASCII, Unicode і ISO-8859 є відомими схемами кодування символів, кожна з яких має свій набір символів і правила кодування. Дотримуючись найкращих практик та забезпечуючи сумісність між системами, можна забезпечити точне представлення та тлумачення тексту на різних цифрових платформах і в різних середовищах.