CIS Controls, скорочено від Center for Internet Security Controls, становлять собою набір найкращих практик, спеціально розроблених для кібербезпеки. Їх мета - забезпечити організації структурованим підходом до захисту їх систем, мереж і даних від кіберзагроз. Запровадження цих контролів дозволяє організаціям посилити їхній рівень безпеки та підвищити стійкість до кібератак.
CIS Controls складаються з пріоритетного набору дій, які зменшують найпоширеніші кіберзагрози та вразливості. Вони охоплюють широкий спектр питань безпеки і забезпечують організаціям всеосяжну та ефективну структуру кіберзахисту. Основні особливості та переваги CIS Controls включають:
Всеосяжне покриття: CIS Controls охоплюють різні аспекти кібербезпеки, включаючи захист апаратного та програмного забезпечення, безпечні конфігурації, управління вразливостями та практики управління ризиками тощо. Це всеосяжне покриття забезпечує організаціям комплексний підхід до кібербезпеки.
Адаптивність: Контроли розроблені таким чином, щоб бути застосовними до організацій будь-яких розмірів та галузей. Вони масштабовані та можуть бути налаштовані відповідно до конкретних потреб та загрозової картини організації. Ця адаптивність робить їх гнучким і практичним рішенням для різних типів організацій.
Пріоритезація дій: Контроли організовані в пріоритетному порядку, дозволяючи організаціям зосередитися на найбільш критичних та впливових діях спочатку. Зосереджуючись на високопріоритетних контролях, організації можуть ефективно зменшити значні ризики та вразливості.
Постійне вдосконалення: CIS Controls слугують структурою для постійного моніторингу та вдосконалення заходів кібербезпеки. Організації можуть регулярно оцінювати свій рівень безпеки та вносити корективи відповідно до змін у загрозовому середовищі. Такий проактивний підхід допомагає організаціям випереджати нові загрози.
CIS Controls поділяються на три категорії, кожна з яких стосується певних областей кібербезпеки:
Інвентаризація та контроль апаратних активів: Організації повинні мати всеосяжний інвентар своїх апаратних активів, включаючи комп'ютери, сервери та мережеві пристрої. Впровадження контролів для управління та захисту цих активів є критично важливим для мінімізації ризиків.
Інвентаризація та контроль програмних активів: Організації повинні вести облік всього програмного забезпечення, що використовується в їх мережах. Цей контроль допомагає запобігти несанкціонованим установкам програмного забезпечення та гарантує, що все програмне забезпечення є актуальним і належним чином ліцензованим.
Безперервне управління вразливостями: Регулярні оцінки вразливостей та управління патчами є важливими для захисту від відомих вразливостей. Організації повинні мати систему для ідентифікації вразливостей, пріоритезації їх на основі ризиків, застосування патчів та постійного моніторингу нових вразливостей.
Контрольоване використання адміністративних привілеїв: Обмеження використання адміністративних привілеїв лише авторизованим персоналом зменшує ризик несанкціонованого доступу та зловмисних дій. Організації повинні встановлювати строгі контроли та політики щодо адміністративного доступу.
Безпечна конфігурація апаратного та програмного забезпечення: Конфігурація апаратного та програмного забезпечення за допомогою безпечних налаштувань допомагає мінімізувати поверхню атаки та зменшити ймовірність успішних атак. Організації повинні дотримуватися найкращих практик індустрії щодо безпечних конфігурацій.
Захист межі: Впровадження мережевих заходів безпеки, таких як фаєрволи, сегментація мережі та системи виявлення вторгнень, допомагає захиститися від зовнішніх загроз. Організації повинні встановлювати сильний захист межі для запобігання несанкціонованому доступу.
Захист даних: Організації повинні впроваджувати заходи для захисту чутливих даних, включаючи шифрування, запобігання втраті даних та контролі доступу. Контроли захисту даних допомагають зменшити ризик витоку та несанкціонованого розголошення даних.
Телеметрія та реагування на інциденти: Запровадження надійних систем моніторингу та логування дозволяє організаціям вчасно виявляти та реагувати на інциденти безпеки. Ці контроли забезпечують видимість мережевого трафіку, системних активностей та потенційних інцидентів безпеки.
Управління, управління ризиками та управління вразливостями: Організації повинні встановлювати ефективні структури управління та процеси для управління ризиками кібербезпеки. Це включає оцінку ризиків, розробку політик та постійне вдосконалення контролів безпеки.
Захист електронної пошти та веб-браузера: Впровадження контролів безпеки для електронної пошти та веб-браузера, таких як фільтри спаму та фільтрація веб-контенту, допомагає захиститися від фішингових атак та шкідливого програмного забезпечення.
Обмеження та контроль мережевих портів, протоколів та сервісів: Організації повинні мінімізувати кількість відкритих портів, протоколів та сервісів для зменшення поверхні атаки. Лише необхідні порти та сервіси повинні бути дозволені, і для їх використання повинні бути встановлені строгі контроли.
Здатності до відновлення даних: Наявність надійних процесів резервного копіювання та відновлення даних допомагає організаціям відновлюватися після кіберінцидентів та мінімізувати перерви у бізнес-операціях.
CIS Controls можуть бути налаштовані на основі конкретних потреб організації. Організації повинні оцінити своє загрозове середовище, галузеві вимоги та регуляторні обов'язки для визначення найбільш відповідних контролів для впровадження.
Центр Інтернет Безпеки (CIS) надає ресурси та інструменти для допомоги організаціям ефективно впроваджувати CIS Controls. Ці ресурси включають детальні інструкції з впровадження, еталонні показники та рекомендації.
Регулярні огляди та оновлення CIS Controls проводяться спільнотою експертів з кібербезпеки та практиків. Це забезпечує, що контролі залишаються актуальними відповідно до нових загроз та найкращих практик індустрії.
Рамка кібербезпеки NIST: Рамка, розроблена для допомоги організаціям в управлінні та зменшенні ризику кібербезпеки. Рамка кібербезпеки NIST забезпечує гнучкий та масштабований підхід до кібербезпеки.
Захист у глибину: Стратегія кібербезпеки, яка використовує кілька шарів захисту для захисту чутливої інформації та систем від різних типів загроз. Захист у глибину включає використання комбінації запобіжних, детективних та коригуючих контролів для забезпечення багатошарового захисту.