Час перебування, у контексті кібербезпеки, відноситься до тривалості, протягом якої кіберзловмисник залишається непоміченим у мережі після отримання несанкціонованого доступу. Він вимірює період між початковим компрометацією та моментом, коли команда безпеки виявляє та усуває загрозу.
Час перебування є критичним показником, який фахівці з кібербезпеки використовують для оцінки ефективності своїх мережевих захистів і здатності реагування на інциденти. Триваліший час перебування вказує на те, що зловмисники мають більше часу для навігації через мережу, отримання доступу до цінних даних і потенційно значного ураження.
Успішні кіберзловмисники використовують різні тактики для отримання несанкціонованого доступу до мережі, такі як фішинг, експлуатація вразливостей програмного забезпечення або використання вкрадених облікових даних. Вони націлюються на організації, щоб експлуатувати слабкі місця в їхній обороні та отримати плацдарм у мережі.
Потрапивши до мережі, зловмисники намагаються залишатися непоміченими якомога довше, що дає їм можливість досліджувати мережу, знаходити цінні активи і зберігати постійну присутність. Вони використовують приховані техніки, такі як латеральний рух, щоб навігувати через мережу та обминати заходи безпеки.
Під час перебування зловмисники можуть вживати заходів для прикриття своїх слідів, видаляючи логи, змінюючи записи або маніпулюючи тимчасовими мітками, щоб зробити своє перебування важчим для виявлення. Це також забезпечує, що їхня діяльність лишається непоміченою протягом тривалого періоду.
Час перебування закінчується, коли команда безпеки виявляє вторгнення, відповідає на проникнення і видаляє загрозу з мережі. Своєчасне виявлення та усунення загроз знижує потенційний збиток і мінімізує вплив на організацію.
Для зменшення часу перебування і ефективного реагування на кіберзагрози, організації повинні враховувати наступні заходи профілактики:
Безперервний моніторинг: Впроваджуйте цілодобовий моніторинг мережевого трафіку, системних логів та повідомлень про безпеку, щоб швидко виявляти підозрілі дії. Це включає використання систем виявлення вторгнень (IDS), інструментів управління інформацією та подіями безпеки (SIEM) та надійного аналізу логів.
Полювання на загрози: Продовжуйте активно шукати ознаки компрометації в мережі шляхом регулярного проведення заходів з полювання на загрози. Це включає аналіз логів, проведення нормалізації мережі та використання передової аналітики для виявлення аномалій.
Регулярні аудити безпеки: Проведіть регулярні оцінки безпеки та аудити для проактивного виявлення та усунення вразливостей, які можуть використовувати зловмисники. Регулярне сканування вразливостей, тестування на проникнення та перевірки конфігурації безпеки допомагають виявити потенційні слабкі місця і забезпечити надійність мережі проти атак.
Обізнаність користувачів і навчання: Навчайте співробітників кращих практик з кібербезпеки, щоб знизити ризик успішних вторгнень. Програми навчання повинні охоплювати такі теми, як розпізнавання фішинг-атак, використання сильних і унікальних паролів, виявлення підозрілих електронних листів і негайне повідомлення про інциденти безпеки.
Своєчасне встановлення патчів: Оновлюйте програмне забезпечення та системи останніми патчами безпеки. Регулярно застосовуйте патчі для виправлення вразливостей, які зловмисники можуть використовувати для отримання доступу до мережі.
Захист кінцевих точок: Впроваджуйте рішення для захисту кінцевих точок, такі як антивірусне програмне забезпечення, системи запобігання вторгнень (IPS) та міжмережеві екрани для хостів, щоб забезпечити додатковий рівень захисту від несанкціонованого доступу та шкідливого ПЗ.
Контроль доступу: Застосовуйте сильні заходи контролю доступу, включаючи багатофакторну аутентифікацію та принципи мінімального привілею, щоб обмежити несанкціонований доступ до критичних систем і даних.
Впровадженням цих заходів профілактики організації можуть знизити час перебування та підвищити свою здатність ефективно виявляти й реагувати на кіберзагрози.
Пов'язані терміни
Ось деякі пов'язані терміни, які важливо розуміти в контексті часу перебування:
Латеральний рух: Латеральний рух відноситься до техніки, яку використовують зловмисники для прихованого переміщення в мережі після початкового проникнення. Зловмисники використовують вразливості та скомпрометовані облікові дані, щоб отримати доступ до різних систем і підвищити свої привілеї.
Aтака нульового дня: Атака нульового дня - це експлойт, що націлюється на раніше невідому вразливість. Термін "нульовий день" означає, що атака відбувається до того, як розробник вразливості встиг її усунути. Атаки нульового дня можуть призвести до тривалішого часу перебування, оскільки вони використовують вразливості, які ще не були виявлені та виправлені постачальниками програмного забезпечення.
Дуже важливо, щоб організації розуміли ці пов'язані терміни для того, щоб комплексно вирішувати завдання, пов'язані з часом перебування, і зміцнювати свою кібербезпеку.