Бічний рух.

Визначення Латерального Переміщення

Латеральне переміщення у контексті кібербезпеки відноситься до техніки, яку використовують кіберзлочинці для переміщення з однієї скомпрометованої системи до іншої всередині мережі, що дозволяє їм досліджувати та отримувати доступ до конфіденційних даних, систем або ресурсів. Це є критично важливим етапом для зловмисників для досягнення своїх цілей після початкового доступу до мережі.

Як Працює Латеральне Переміщення

Зловмисники використовують різні методи та стратегії для латерального переміщення всередині мережі, нижче наведені деякі загальні техніки:

1. Використання Неоновлених Уразливостей: Зловмисники використовують уразливості безпеки в програмному забезпеченні або операційних системах, які не оновлені останніми патчами. Вони використовують ці слабкості для отримання доступу до додаткових систем всередині мережі.

2. Вкрадені Облікові Дані: Зловмисники можуть використовувати вкрадені або скомпрометовані облікові дані, такі як імена користувачів та паролі, для переміщення між системами. Це може статися, коли люди використовують один і той же пароль для різних акаунтів або стають жертвами фішингових атак.

3. Довірені Інструменти та Додатки: Зловмисники можуть використовувати легітимні інструменти та додатки, вже наявні в скомпрометованій мережі, для здійснення латерального переміщення. Використовуючи ці довірені інструменти, вони можуть залишатися непоміченими та зливатися з легітимним мережевим трафіком.

Метою латерального переміщення є отримання контролю над кількома системами всередині мережі. Скомпрометувавши додаткові системи, зловмисники збільшують свої шанси на знаходження цінних активів або збереження контролю навіть у разі виявлення та усунення їх початкової точки входу.

Запобіжні Заходи

Для захисту від латерального переміщення та мінімізації впливу потенційної кібер атаки слід реалізувати наступні запобіжні заходи:

1. Сегментація Мережі: Сегментація мережі передбачає розділення мережі на менші підмережі, відомі як сегменти. Кожен сегмент має свої власні засоби безпеки та обмежений доступ, що ускладнює зловмисникам вільне переміщення всередині мережі. Впровадження сильної стратегії сегментації мережі дозволяє організаціям обмежити потенційну шкоду від латерального переміщення.

2. Моніторинг Мережевого Трафіку: Регулярний моніторинг та аудит мережевого трафіку є необхідними для виявлення будь-якого незвичайного або несанкціонованого латерального переміщення. Аналізуючи мережеві журнали та використовуваючи передові методи детекції, команди безпеки можуть своєчасно виявляти та реагувати на потенційні загрози.

3. Моніторинг Діяльності Користувачів: Моніторинг діяльності користувачів, особливо привілейованих акаунтів, є важливим для виявлення будь-якої підозрілої поведінки, яка може вказувати на латеральне переміщення. Впровадження інструментів аналітики поведінки користувачів та встановлення базових поведінкових характеристик допомагає командам безпеки виявляти та реагувати на будь-яку підозрілу активність.

4. Принцип Мінімально Необхідних Привілеїв: Дотримання принципу мінімально необхідних привілеїв забезпечує, що користувачі та системи мають лише необхідні дозволи для виконання своїх конкретних функцій. Обмежуючи привілеї до необхідного мінімуму, організації можуть мінімізувати потенційний вплив латерального переміщення у разі компрометації користувача або системи.

Реальні Приклади

Латеральне переміщення є технікою, яку часто використовують групи Advanced Persistent Threat (APT) та інші витончені зловмисники. Нижче наведені два відомі реальні приклади латерального переміщення в кібер атаках:

1. Уразливість Target (2013): В одній з найбільших уразливостей в історії зловмисники отримали доступ до мережі Target через стороннього постачальника. Після потрапляння до мережі вони переміщувалися латерально, скомпрометувавши додаткові системи. Латеральне переміщення дозволило зловмисникам отримати доступ до систем точок продажу Target та вкрасти кредитні карти мільйонів клієнтів.

2. Атака Вимагача NotPetya (2017): Атака вимагача NotPetya націлилася на організації по всьому світу, переважно в Україні. Після початкового зараження шкідливе програмне забезпечення використовувало комбінацію технік латерального переміщення для поширення через мережі. Воно використовувало вразливості, такі як експлойт EternalBlue, та використовував вкрадені облікові дані для переміщення з однієї системи до іншої. Атака спричинила значні порушення та фінансові збитки багатьом організаціям.

Ці реальні приклади підкреслюють важливість латерального переміщення як критичного етапу у кібер атаках та необхідність наявності ефективних засобів запобігання та виявлення.

Латеральне переміщення - це техніка, яку використовують кіберзлочинці для переміщення всередині мережі та отримання доступу до цінних даних, систем та ресурсів. Зрозуміючи методи, що використовуються для латерального переміщення, та реалізовуючи запобіжні заходи, організації можуть підвищити свою загальну кібербезпеку та мінімізувати ризик несанкціонованого доступу та витоку даних. Сегментація мережі, моніторинг мережевого та користувацького активності, а також принцип мінімально необхідних привілеїв є ключовими компонентами у боротьбі з латеральним переміщенням та зменшенні його потенційного впливу.