Аналіз мережі – це процес активного збору інформації про цільову мережу, таку як її пристрої, системи і сервіси. Ця техніка використовується як етичними хакерами, так і зловмисниками для розуміння структури і вразливостей мережі.
Відкрите джерело розвідки (OSINT): Атакуючі використовують публічно доступну інформацію для отримання даних про IP-адреси мережі, доменні імена і зареєстрованих користувачів. Це може включати інформацію з вебсайтів, соціальних мереж, онлайн-баз даних та інших публічно доступних джерел. Аналізуючи і агрегуючи ці дані, атакуючі отримують цінну інформацію про цільову мережу.
Сканування: Інструменти, такі як Nmap, використовуються для ідентифікації живих хостів, відкритих портів і запущених сервісів в мережі. Це включає відправку зондів або пакетів до мережевих пристроїв і аналіз їх відповідей. Зловмисники використовують цю інформацію, щоб визначити потенційні цілі для експлуатації. Техніки сканування можуть включати:
Сканування портів: Це включає сканування діапазону портів на цільовій системі для ідентифікації, які порти відкриті і які сервіси прослуховують ці порти. Ця інформація допомагає атакуючим ідентифікувати потенційні точки входу і вразливості.
Сканування сервісів: Після виявлення відкритих портів, атакуючі досліджують активні сервіси для отримання додаткової інформації. Вони можуть спробувати визначити версії програмного забезпечення і їх конфігурації. Це допомагає їм адаптувати свої атаки до відомих уразливостей, пов'язаних з певними версіями програмного забезпечення.
Визначення операційної системи: Аналізуючи мережеві відповіді, атакуючі намагаються визначити операційні системи, які працюють на кожному пристрої. Це знання допомагає вибирати і налаштовувати експлойти для конкретних операційних систем. Атакуючі можуть використовувати такі методи, як ідентифікація стеку TCP/IP, збирання банерів або прослуховування мережі, щоб зібрати цю інформацію.
Визначення користувачів: Атакуючі намагаються ідентифікувати дійсні облікові записи користувачів і рівні доступу до системи. Це робиться шляхом дослідження механізмів входу або протоколів безпеки для збору інформації. Визначення користувачів допомагає атакуючим визначати потенційні цілі для несанкціонованого доступу до конфіденційних даних і ресурсів. Атакуючі можуть використовувати такі методи, як брутфорс атаки, вгадування імен користувачів або механізми блокування облікових записів, щоб зібрати інформацію про облікові записи користувачів.
Аналіз бездротової мережі: У випадку бездротових мереж, атакуючі прагнуть виявити SSID (Ідентифікатори набору сервісів), MAC-адреси і методи шифрування. Ця інформація допомагає атакуючим визначати потенційні вразливості в конфігураціях бездротових мереж. Атакуючі можуть використовувати інструменти, такі як Aircrack-ng або Kismet, щоб виявити бездротові мережі та зібрати інформацію про них.
Межмережеві екран та системи виявлення вторгнень: Впроваджуйте надійні межмережеві екрани та системи виявлення вторгнень для моніторингу і контролю трафіку, запобігаючи несанкціонованому доступу. Межмережеві екрани виступають як бар'єр між довіреними внутрішніми мережами і ненадійними зовнішніми мережами. Системи виявлення вторгнень (IDS) виявляють та сповіщають адміністраторів мережі про потенційні зловмисні дії.
Безпечна конфігурація мережі: Регулярно переглядайте конфігурації мережі, закривайте непотрібні порти та вимикайте невикористовувані сервіси, щоб мінімізувати поверхню атаки. Відкриваючи лише необхідні порти та вимикаючи невикористовувані сервіси, можна зменшити потенційні точки входу для атакуючих.
Регулярні оцінки вразливостей: Проводьте часті оцінки вразливостей та тестування на проникнення, щоб виявляти слабкі місця та виправляти їх до того, як атакуючі зможуть їх експлуатувати. Регулярні оцінки допомагають виявляти вразливості в системах і мережах, дозволяючи організаціям вживати заходів для їх подолання.
Моніторинг мережі: Використовуйте безперервний моніторинг мережі для виявлення незвичайної активності або спроб несанкціонованого доступу. Моніторинг мережевого трафіку дозволяє виявляти підозрілу поведінку, таку як незвичайні передачі даних або спроби доступу.
Навчання з питань безпеки: Освітуйте співробітників щодо тактик соціальної інженерії та важливості захисту конфіденційної інформації. Навчання співробітників розпізнаванню тактик соціальної інженерії, таких як фішингові листи або підозрілі телефонні дзвінки, знижує шанси на успішні атаки.
Сканування портів: Процес систематичного сканування мережі для виявлення відкритих портів і сервісів. Сканування портів часто є частиною аналізу мережі і допомагає виявляти потенційні точки входу для атакуючих.
Оцінка вразливостей: Оцінка стану безпеки системи з метою виявлення та усунення потенційних вразливостей. Оцінки вразливостей допомагають організаціям виявляти слабкі місця і пріоритезувати заходи безпеки за їх впливом.
Тестування на проникнення: Етичні хакерські техніки, що використовуються для оцінки безпеки системи або мережі шляхом моделювання реальних атак. Тестування на проникнення виявляє вразливості та перевіряє ефективність існуючих заходів безпеки.