Стандарт шифрування даних (DES) слугував основою у сфері криптографії протягом кількох десятиліть. Розроблений на початку 1970-х років компанією IBM за участі Агентства національної безпеки США (NSA), DES був офіційно прийнятий як федеральний стандарт у 1977 році. Цей алгоритм симетричного ключа був в основному розроблений для захисту чутливої, некласифікованої електронної інформації. Він шифрує дані у блоках по 64 біти, використовуючи 56-бітний ключ, хоча сам ключ спочатку був довжиною 64 біти, з яких 8 біт були призначені для перевірки паритету, фактично залишаючи 56 біт для шифрування.
Механізм шифрування та дешифрування DES є складним процесом, що включає початкові перестановки, серію з 16 раундів із використанням різних порцій ключів (підключів) і кінцеву перестановку:
Незважаючи на колишню ефективність заходів безпеки, вразливість DES головним чином полягає в його 56-бітному розмірі ключа, що робить його вразливим до атак перебору з появою потужних сучасних комп'ютерів.
Як метод продовження терміну служби шифрування DES без радикальної реконструкції інфраструктури, був введений Triple DES (3DES). Цей метод застосовує алгоритм DES тричі до кожного блоку даних, значно підвищуючи безпеку. Хоча він більш безпечний за свого попередника, 3DES також поступово виходить з ужитку через еволюцію стандартів шифрування та обчислювальних можливостей.
Обмеження DES, включаючи його вразливість до атак перебору, спричинили розробку та прийняття стандарту Advanced Encryption Standard (AES) на початку 2000-х років. AES пропонує покращені функції безпеки, включаючи змінну довжину ключа 128, 192 і 256 біт, що відповідають сучасним потребам шифрування та протистоять поточним криптоаналітичним атакам.
В контексті сучасних загроз кібербезпеці, покладатися лише на застарілі стандарти шифрування, такі як DES, недостатньо. Організаціям і приватним особам рекомендується:
Незважаючи на те, що DES відіграв важливу роль в історії криптографії, його корисність в епоху квантових обчислень та складного криптоаналізу обмежена. Його спадщина зберігається завдяки впливу на сучасні алгоритми шифрування та постійному розвитку криптографічних стандартів. З розвитком обчислювальної потужності та криптографічних досліджень, методології шифрування повинні також прогресувати, щоб захистити цифрову інформацію від нових загроз.