DKIM, або DomainKeys Identified Mail, — це метод автентифікації електронної пошти, який дозволяє організації брати відповідальність за повідомлення, що знаходиться в транзиті. DKIM додає цифровий підпис до заголовка електронної пошти, підтверджуючи, що повідомлення не було змінено під час транзиту і що воно походить із зазначеного домену.
Для реалізації DKIM вихідний сервер електронної пошти відправника створює унікальний криптографічний підпис для кожного надісланого повідомлення. Цей підпис генерується за допомогою приватного ключа, який зберігається в безпеці в організації. Підпис потім додається до заголовка електронної пошти.
Коли сервер електронної пошти отримувача отримує електронний лист, він може використовувати публічний ключ, опублікований у записах DNS відправника, для автентифікації електронної пошти. Сервер електронної пошти отримувача може перевірити підпис DKIM, переконуючись, що вміст електронного листа не було змінено під час транзиту. Якщо підпис не збігається, це попереджає отримувача, що повідомлення може бути шахрайським.
Підпис DKIM включає інформацію, таку як домен відправника, селектор (рядок, який використовується для вибору публічного ключа з DNS), алгоритм, який використовується для створення підпису, і сам підпис. Ця інформація дозволяє серверу електронної пошти отримувача перевірити цілісність і автентичність електронного листа.
Щоб ефективно використовувати DKIM:
Організації повинні налаштувати свої вихідні сервери електронної пошти для підпису вихідних листів за допомогою DKIM. Це гарантує, що всі вихідні повідомлення будуть цифрово підписані, дозволяючи приймаючим серверам електронної пошти перевіряти справжність повідомлень.
Сервери електронної пошти отримувачів мають бути налаштовані на перевірку підписів DKIM. Перевіряючи підпис DKIM на вхідній пошті, сервери електронної пошти можуть переконатися, що повідомлення не було підроблено під час транзиту.
Важливо регулярно контролювати та оновлювати ключі, що використовуються для DKIM, щоб підтримувати безпеку. З часом криптографічні алгоритми можуть стати вразливими, або приватні ключі можуть бути скомпрометовані. Організації повинні дотримуватись кращих практик управління ключами, включаючи регулярну зміну ключів та дотримання сильних безпекових протоколів.
Впроваджуючи DKIM, організації можуть автентифікувати свої електронні листи та зменшити ризик шахрайства, пов'язаного з електронною поштою, такого як фішинг або підробка адрес. DKIM забезпечує додатковий рівень довіри та верифікації як для відправників, так і для отримувачів, підвищуючи загальну безпеку електронних комунікацій.
SPF (Sender Policy Framework): SPF — ще один метод автентифікації електронної пошти, що виявляє підробку адрес відправника. Він перевіряє, чи походить електронний лист від авторизованого сервера для заданого домену, порівнюючи IP-адресу сервера-відправника з записами в DNS цього домену.
DMARC (Domain-based Message Authentication, Reporting, and Conformance): DMARC — це протокол автентифікації та звітності електронної пошти, що базується на SPF і DKIM. Він дозволяє відправникам задавати політики обробки електронної пошти та забезпечує видимість збоїв автентифікації електронної пошти. DMARC допомагає запобігати шахрайству з електронною поштою, інструктуючи сервери пошти, як обробляти листи, які не проходять перевірку SPF і DKIM, зменшуючи шанси на успішні фішингові атаки.