Успадкована система.
Системи Спадщини
Система спадщини стосується застарілого програмного забезпечення, апаратного забезпечення або технологій, які продовжують використовуватися в організації, навіть коли доступні новіші та більш сучасні рішення. Ці системи часто підтримуються, оскільки вони знайомі користувачам, дорогі для заміни або є невід'ємною частиною операцій організації.
Системи спадщини мають свої власні виклики та ризики. Давайте розглянемо деякі ключові аспекти систем спадщини та їх зв'язок із кібербезпекою.
Ризики Безпеки Систем Спадщини
Системи спадщини становлять значні кібербезпекові ризики з кількох причин:
Уразливості Безпеки: Старі системи можуть більше не отримувати оновлення безпеки або патчі, що робить їх вразливими для кібератак. Без регулярних оновлень відомі уразливості не виправляються, що робить систему легкою мішенню для нападників. З розвитком технологій кібератаки стають більш просунутими, і застарілі системи можуть не мати необхідних засобів захисту для протидії їм.
Застаріле Шифрування: Застарілі методи шифрування, які використовуються в системах спадщини, можуть не забезпечувати належний захист від сучасних кібератак. Шифрування є життєво важливим для захисту чутливих даних від несанкціонованого доступу. Однак шифрувальні алгоритми, які раніше вважалися безпечними, можуть бути вразливими до атак перебором або інших криптографічних атак. Це ставить під загрозу безпеку даних.
Непідтримуване Програмне Забезпечення: Багато постачальників програмного забезпечення припиняють підтримку своїх систем спадщини, залишаючи організації без доступу до важливих оновлень безпеки. Без регулярних оновлень і підтримки організації залишаються з незахищеним програмним забезпеченням, яке не може протистояти новим загрозам. Відсутність підтримки також може створювати проблеми сумісності з іншими системами, обмежуючи можливості організації ефективно інтегрувати нові інструменти безпеки.
Проблема Інтеграції: Системи спадщини часто важко інтегрувати з сучасними інструментами безпеки, що створює прогалини в захисті організації. З розвитком кіберзагроз організації повинні впроваджувати нові та сучасні рішення безпеки. Однак системи спадщини можуть бути несумісні з цими інструментами, ускладнюючи реалізацію комплексної стратегії кібербезпеки. Цей роз'єднаний підхід може залишити вразливості в інфраструктурі організації.
Проблеми Відповідності: Деякі системи спадщини можуть не відповідати сучасним стандартам відповідності, що піддає організації юридичним та нормативним ризикам. Вимоги до відповідності змінюються з часом, щоб врахувати нові загрози безпеці та захистити чутливі дані. Системи спадщини можуть не мати необхідних контрольних заходів або не відповідати останнім стандартам відповідності, що робить організації непридатними до відповідності та потенційно піддає їх штрафам або юридичним діям.
Найкращі Практики для Безпеки Систем Спадщини
Щоб знизити ризики, пов'язані з системами спадщини, організаціям слід дотримуватися таких найкращих практик:
Регулярні Оцінки: Проводьте регулярні оцінки безпеки, спеціально зосереджені на системах спадщини, щоб визначити уразливості та ризики. Проводячи комплексні оцінки, організації можуть краще зрозуміти своє становище у сфері безпеки систем спадщини. Це дозволяє цілеспрямовано покращувати та пріоритетизувати заходи безпеки на основі виявлених ризиків.
Оновлення та Патчі: Досліджуйте варіанти підтримки безпеки на системах спадщини, наприклад, застосовуючи сторонні рішення безпеки або спеціальні патчі. Незважаючи на те, що офіційна підтримка може більше не бути доступною, організації можуть шукати альтернативні варіанти для забезпечення безпеки своїх систем спадщини. Сторонні рішення безпеки можуть надавати постійні оновлення та патчі для усунення уразливостей і захисту від нових загроз.
Фазована Модернізація: Розробіть фазовий план для поступової заміни систем спадщини новими, більш захищеними альтернативами, забезпечуючи мінімальні перешкоди в операціях. Повна заміна систем спадщини може бути дорогою та відволікати від основних завдань. Щоб управити цими викликами, організації можуть прийняти фазовий підхід, пріоритетизуючи критичні системи або ті, що мають найвищі ризики безпеки. Це дозволяє здійснювати плавний перехід і мінімізувати вплив на щоденні операції.
Сегментація Даних: Ізолюйте системи спадщини від критичних мереж, щоб обмежити можливий вплив порушення безпеки. Сегментацією мережі та ізолюванням систем спадщини організації можуть стримувати шкоду, заподіяну порушенням безпеки. Такий підхід захищає критичні системи та чутливі дані, обмежуючи обсяг доступу, який може мати нападник у разі порушення.
Навчання Співробітників: Проводьте тренінги з підвищення обізнаності про кібербезпеку для співробітників, які використовують системи спадщини, наголошуючи на важливості найкращих практик безпеки. Обізнаність та освіта співробітників є важливими для підтримки безпеки систем. Проводячи навчання співробітників щодо ризиків, пов'язаних із системами спадщини, та найкращих практик для їхньої безпечної експлуатації, організації можуть зменшити ймовірність успішних кібератак через людську помилку або недбалість.
Ці найкращі практики можуть допомогти організаціям усунути ризики безпеки, притаманні системам спадщини, і підтримувати надійну позицію з кібербезпеки. Однак важливо визнати, що кожна організація може потребувати додаткових заходів або підходів, адаптованих до їхніх конкретних викликів у сфері систем спадщини.
Пов'язані Терміни
- Кінець Життєвого Циклу (EOL): Точка, в якій продукт, як програмне або апаратне забезпечення, більше не підтримується постачальником, що робить його вразливим до безпекових ризиків. Розуміння концепції кінця життєвого циклу є важливим для оцінки безпекових наслідків систем спадщини.
- Програмний Патч: Програмне забезпечення, призначене для оновлення або виправлення проблем комп'ютерної програми чи її допоміжних даних. Програмні патчі відіграють важливу роль в усуненні уразливостей і підтримці безпеки систем, включаючи системи спадщини.
- Сегрегація Даних: Практика розділення даних залежно від їх рівня чутливості або важливості. Сегрегація даних дозволяє організаціям захищати чутливу інформацію та обмежувати можливий вплив порушення безпеки на критичні системи.
На завершення, системи спадщини представляють значні ризики у сфері кібербезпеки. Організації повинні приймати проактивні заходи для оцінки, оновлення та забезпечення безпеки цих систем для зниження уразливостей. Дотримуючись найкращих практик і розуміючи пов'язані терміни, такі як кінець життєвого циклу, програмні патчі та сегрегація даних, організації можуть краще впоратися з викликами, пов'язаними із системами спадщини, і забезпечити свою кібербезпекову стійкість.
```