Політика єдиного джерела.
Політика єдиного походження
Політика єдиного походження – це критично важлива функція безпеки, реалізована у веб-браузерах для захисту користувачів від веб-атак. Вона запобігає тому, щоб веб-сторінки могли отримувати дані або виконувати скрипти з іншого джерела (сайту/домену), ніж те, з якого вони походять. Ця політика відіграє ключову роль у забезпеченні цілісності та конфіденційності даних користувачів, встановлюючи суворі межі між різними джерелами.
Розуміння Політики єдиного походження
Політика єдиного походження диктує, що веб-браузер обмежує веб-контент, такий як JavaScript, у взаємодії лише з ресурсами з того ж джерела, що й веб-сайт, який надав цей контент. Джерело визначається комбінацією схеми (наприклад, http, https), домену (наприклад, example.com) та порту (якщо він зазначений).
Коли веб-сторінка завантажується, браузер перевіряє джерело веб-сторінки та присвоює їй контекст безпеки. Цей контекст безпеки використовується для визначення рівня доступу скриптів на сторінці до ресурсів у браузері.
Ключові моменти для розуміння:
- Джерело: Джерело стосується комбінації схеми, домену та порту веб-сторінки. Наприклад, https://example.com:443 складатиме окреме джерело.
- Контекст безпеки: Контекст безпеки веб-сторінки визначається її джерелом і використовується для посилення обмежень доступу.
Як працює Політика єдиного походження
Політика єдиного походження працює, встановлюючи обмеження на взаємодії між скриптами з різних джерел. Ось як це працює:
Доступ до DOM: Політика єдиного походження запобігає доступу JavaScript-коду з одного джерела до Об’єктної Моделі Документа (DOM) веб-сторінки з іншого джерела. Це запобігає несанкціонованому доступу до чутливих даних, присутніх у DOM, зберігаючи конфіденційність інформації користувача.
Доступ до кукі та сховищ: Кукі та механізми сховищ, такі як локальне сховище та сесійне сховище, прив’язані до джерела, яке їх встановило. Політика єдиного походження гарантує, що скрипти з одного джерела не можуть отримати доступ до кукі або сховищ, встановлених іншим джерелом, тим самим захищаючи приватність користувачів.
Крос-доменні запити: У випадку API-запитів, зроблених з JavaScript, браузер за замовчуванням застосовує Політику єдиного походження, запобігаючи запитам до іншого джерела. Однак певні механізми, такі як Крос-доменний обмін ресурсами (CORS), можуть бути використані для дозволу контрольованого доступу до ресурсів на різних джерелах.
Поради щодо запобігання
Щоб ефективно використовувати Політику єдиного походження та посилити безпеку веб-додатків, розгляньте можливість впровадження таких найкращих практик:
Впроваджуйте належний Крос-доменний обмін ресурсами (CORS): Якщо ви володієте декількома веб-властивостями, які повинні взаємодіяти між собою, використовуйте CORS для дозволу контрольованого доступу до ресурсів на різних джерелах. CORS визначає набір заголовків, які відповіді серверів можуть включати, вказуючи дозволені джерела для крос-доменных запитів.
Уникайте змішування контенту з різних джерел: Під час розробки веб-додатків уникайте змішування ресурсів, таких як скрипти, зображення або вайфрейми, з різних джерел на одній веб-сторінці. Змішування контенту з різних джерел може обійти Політику єдиного походження та поставити під загрозу безпеку. Як рекомендовану практику ізолюйте ресурси з різних джерел у окремі вайфрейми.
Використовуйте Політику безпеки контенту (CSP): Впровадження заголовків Політики безпеки контенту (CSP) дозволяє розробникам контролювати, які ресурси браузер може завантажувати. Вказуючи дозволені джерела для контенту, CSP допомагає пом’якшити ризик атак міжсайтового скриптингу (XSS), оскільки дозволяє виконання скриптів лише з надійних джерел.
Приклади Політики єдиного походження на практиці
Щоб краще зрозуміти наслідки та переваги Політики єдиного походження, розгляньте такі приклади:
AJAX-запити: Політика єдиного походження гарантує, що JavaScript-код, що виконується на веб-сторінці, може виконувати AJAX-запити лише до ресурсів на тому ж джерелі. Це запобігає тому, щоб зловмисник використовував уразливий веб-сайт для виконання шкідливих запитів до інших джерел.
Безпечна аутентифікація: Завдяки Політиці єдиного походження веб-сайт не може читати або маніпулювати вмістом вайфрейма, який завантажує контент з іншого джерела. Ця функція часто використовується у механізмах безпечної аутентифікації, де форма входу розташована на іншому джерелі, щоб запобігти крос-доменним атакам.
Захист від клікджекінгу: Клікджекінг – це обманна техніка, за якою зловмисник змушує користувача клікати на маскованому елементі, який відрізняється від того, що користувач сприймає. Політика єдиного походження допомагає пом’якшити цю загрозу, не дозволяючи завантаження веб-сторінки у вайфрейм з іншого джерела, запобігаючи атакам з використанням клікджекінгу.
Додаткові ресурси
Дізнайтеся більше про пов’язані терміни, щоб посилити своє розуміння веб-безпеки:
- Міжсайтовий скриптинг (XSS): Тип уразливості безпеки у веб-додатках, коли зловмисники впроваджують шкідливі скрипти на веб-сайти, які відвідують інші користувачі.
- Клікджекінг: Обманна техніка, за якою зловмисник змушує користувача клікати на маскованому елементі, який відрізняється від того, що користувач сприймає.
Реалізуючи та дотримуючись Політики єдиного походження, веб-розробники можуть значно підвищити безпеку своїх додатків і захистити користувачів від широкого ряду веб-атак. Розуміння нюансів та найкращих практик, пов’язаних з цією політикою, є критично важливим для забезпечення безпечного та захищеного веб-перегляду.