Технічний борг.

Технічний борг

Технічний борг — це концепція в розробці програмного забезпечення, яка стосується прихованих витрат на додаткову переробку, викликаних вибором легкого або швидкого рішення зараз замість використання кращого підходу, який займе більше часу. Набираючи технічний борг, можна зіткнутися з довгостроковими проблемами, такими як повільніший процес розробки, збільшення кількості помилок у програмі та складнощі з впровадженням нових функцій або адаптацією до змін.

Як працює технічний борг

Технічний борг виникає внаслідок поспішних методів програмування та скорочень, до яких вдаються розробники для виконання строків проєкту або досягнення швидких результатів. До таких скорочень можуть належати пропускання юніт-тестів, уникання рефакторингу або нехтування належною документацією. Хоча вони можуть дати негайні результати, вони створюють довгострокові проблеми, які потребують вирішення. Ось деякі поширені способи, як працює технічний борг:

Поспішні методи програмування

Поспішні методи програмування сприяють технічному боргу, жертвуючи якістю заради швидкості. Розробники можуть пропустити важливі кроки, такі як написання всебічних юніт-тестів, через обмеження в часі або тиск з боку результатів. Це може призвести до появи помилок у програмі та ускладнити ідентифікацію та виправлення проблем у майбутньому.

Тимчасові рішення

У деяких випадках розробники можуть вдаватися до тимчасових рішень, щоб задовольнити негайні потреби або строки. Ці швидкі виправлення часто не є оптимальними, оскільки не враховують довгострокову масштабованість, підтримуваність чи продуктивність. Замість того, щоб вкладати час у розробку надійного та ефективного рішення, розробники обирають скорочення, що задовольняє негайну потребу, але додає до технічного боргу.

Брак документації

Належна документація є важливою для розуміння та підтримки коду. Проте при обмеженнях у часі розробники можуть нехтувати якісною документацією своєї роботи. Недостатня документація не лише ускладнює іншим розуміння та роботу з кодом, але й перешкоджає можливості ідентифікувати та вирішувати потенційні проблеми або поліпшення у майбутньому.

Поради щодо запобігання

Запобігання технічному боргу вимагає проактивного підходу та зобов'язання дотримуватися високих стандартів якості коду та управління проєктами. Ось кілька порад щодо запобігання накопиченню технічного боргу:

Створіть культуру ревізій коду та парного програмування

Впровадження культури ревізій коду та парного програмування може значно сприяти зменшенню технічного боргу. Ревізії коду дозволяють розробникам надавати зворотний зв'язок щодо роботи один одного, переконуючись, що код відповідає стандартам якості та не вводить непотрібну складність або технічний борг. Парне програмування стимулює співпрацю та обмін знаннями, мінімізуючи можливість скорочень або поспішних методів програмування.

Пріоритезуйте рефакторинг

Рефакторинг — це процес реструктуризації існуючого коду без зміни його зовнішньої поведінки. Це важлива практика для вирішення технічного боргу. Регулярний рефакторинг коду дозволяє розробникам покращити його дизайн, читабельність та зручність у підтримці, зменшуючи ймовірність появи помилок та інших проблем у майбутньому. Пріоритезація рефакторингу як частини процесу розробки гарантує, що технічний борг вирішується постійно, а не відкладається.

Підтримуйте документацію

Документація відіграє вирішальну роль у розумінні та підтримці коду. Вона допомагає розробникам зрозуміти призначення та функціональність різних компонентів, полегшуючи роботу з кодовою базою та її зміну. Підтримуючи всебічну документацію, розробники можуть зменшити ймовірність накопичення технічного боргу через брак розуміння або неправильне спілкування.

Додаткові ресурси

Ось кілька пов'язаних термінів, які можуть додатково поглибити ваше розуміння технічного боргу:

• Code Smell: «Запахи коду» — це ознаки у вихідному коді, які свідчать про наявність глибшої проблеми. Вони часто є характеристиками або шаблонами, що вказують на потенційні проблеми, які можуть призвести до технічного боргу, якщо їх не вирішити.
• Refactoring: Рефакторинг — це процес реструктуризації існуючого комп'ютерного коду без зміни його зовнішньої поведінки. Це важлива практика для покращення якості коду, зменшення технічного боргу та забезпечення зручності підтримки та адаптованості програмного забезпечення.
• Legacy Code: Спадковий код — це код, що успадкований від іншого розробника, часто застарілий або не добре розуміється. Спадковий код може бути джерелом технічного боргу, оскільки він може мати недоліки документації, застарілі залежності або бути складним для модифікації чи додавання нових функцій.

.