Спільне використання ресурсів з різних джерел (CORS)
Визначення Cross-Origin Resource Sharing (CORS)
Cross-Origin Resource Sharing (CORS) — це важлива функція безпеки, реалізована веб-браузерами для контролю доступу до ресурсів між різними веб-додатками на різних доменах. Вона встановлює механізм, за допомогою якого браузер визначає, чи дозволено веб-додатку доступ до ресурсів з іншого походження. Ця концепція безпеки має на меті запобігти потенційно шкідливим взаємодіям між походженнями, дозволяючи при цьому легітимні запити між різними походженнями.
Політика Same-Origin, яка є фундаментальним заходом безпеки, запобігає можливості веб-сторінок здійснювати запити на дані з іншого походження. Однак CORS надає більш гнучкий підхід, визначаючи, яким веб-додаткам дозволено доступ до ресурсів з різних доменів. Це додає додатковий рівень безпеки та контролю для захисту від несанкціонованого доступу, поліпшуючи легітимну комунікацію між різними походженнями.
Як працює CORS
Коли веб-сторінка робить запит на ресурс на іншому домені, веб-браузер перевіряє, чи мають цільові домени відповідну політику CORS. Політики складаються з певних HTTP-заголовків, які вказують, яким походженням дозволено доступ до ресурсів. Ці заголовки включаються у відповідь сервера до браузера.
Якщо відповідь містить необхідні заголовки CORS і політика дозволяє запит, браузер дозволяє взаємодію між різними походженнями, і відповідь повертається веб-сторінці, що робить запит. Це дозволяє веб-додатку безперешкодно доступити до запитуваних ресурсів з іншого походження.
З іншого боку, якщо відповідь не містить необхідних заголовків CORS або політика не дозволяє запит, браузер блокує взаємодію. Це запобігає несанкціонованому доступу до ресурсів і захищає від потенційних загроз безпеці.
Поради щодо запобігання
Щоб забезпечити безпечний та контрольований обмін ресурсами між різними походженнями, веб-розробники повинні дотримуватися цих найкращих практик:
Реалізація правильних політик CORS: Веб-розробники повинні налаштувати свої сервери для включення відповідних заголовків CORS у відповідь. Ці заголовки вказують, яким походженням дозволено доступ до ресурсів. Правильно налаштувавши політики CORS, розробники можуть гарантувати, що лише авторизованим веб-додаткам дозволено робити запити між різними походженнями.
Обмежуйте доступ: Важливо обмежити доступ до ресурсів на сервері, дозволяючи лише конкретні походження. Дозволяючи доступ лише з надійних походжень, веб-розробники можуть запобігти несанкціонованим запитам між різними походженнями та несанкціонованому доступу до конфіденційної інформації.
Використовуйте облікові дані з обережністю: Рекомендується використовувати облікові дані, такі як файли cookie або інформацію аутентифікації HTTP, обережно в запитах між різними походженнями. Якщо веб-додатку не потрібні ці облікові дані для запиту, рекомендується утриматися від їх включення. Це зменшує ризик розкриття конфіденційної інформації несанкціонованим особам.
Дотримуючись цих порад щодо запобігання, веб-розробники можуть забезпечити безпечну реалізацію CORS та захистити свої веб-додатки від потенційних загроз безпеці.
Пов'язані терміни
Політика Same-Origin: Політика Same-Origin — це захід безпеки, що запобігає можливості веб-сторінок здійснювати запити на дані з іншого походження. Вона підвищує безпеку веб-додатків, обмежуючи обмін ресурсами між різними походженнями.
Cross-Site Scripting (XSS): Cross-Site Scripting — це тип вразливості безпеки, коли зловмисники впроваджують шкідливі скрипти у веб-сторінки. Ці скрипти можуть виконуватися у браузерах інших користувачів, які відвідують уражені веб-сторінки, потенційно кидаючи під загрозу довіру, яку веб-додаток має до конкретного користувача.
Cross-Site Request Forgery (CSRF): Cross-Site Request Forgery — це атака, при якій зловмисний веб-сайт змушує браузер користувача надсилати несанкціоновані запити до веб-додатку, з яким користувач вже аутентифікований. Ця атака використовує довіру та авторизацію користувача з цільовим веб-додатком.